- стверділий
- —————————————————————————————стверді́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
стверділий — стве/рдлий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до ствердіти, стверднути … Український тлумачний словник
стверділість — лості, ж. Властивість і стан за знач. стверділий … Український тлумачний словник
ствердлий — див. стверділий … Український тлумачний словник
кавчук — чука, ч. Рс. Каучук; стверділий молочний сік, що витікає з надрізів каучукового дерева (зв. еластичною гумою) … Словник лемківскої говірки